Альбіно Олександрівно, тут новий виклик надійшов, дитина 4 роки з високою температурою, – повідомила черговому педіатру дівчина з реєстратури Світлана.
– Світлано, у мене зміна півгодини, як скінчилася, я тільки картки допишу і поїду додому, знайди когось іншого, – попросила лікарка. Вона цілий день провела на ногах і хотіла лише одного – потрапити додому, якнайшвидше і відпочити.
Через десять хвилин Світлана знову прийшла до Альбіни Олександрівни.
– Вибачте, нікого більше нема! Всіх обдзвонила, вони на викликах і не зможуть туди приїхати, – дівчина благаюче подивилася на лікаря і склала долоні разом – Альбіна Олександрівна, будь ласка, не підводьте мене під монастир. Надія Сергіївна підвернула ногу, вона не може поїхати та просить Вас підмінити її. Якщо головному лікарю на мене поскаржаться, він із задоволенням звільнить мене! Йому лише привід дайте.
Жінка у відповідь тільки зітхнула.
– Гаразд, Світла, давай ім’я та адресу!
– Ой дякую, зараз бланк випишу на виклик і принесу, – зраділа дівчина і втекла.
Незабаром вона повернулася.
– Я Колі сказала, він вас довезе, куди треба, збирайтеся!
Дорогою Альбіна Олександрівна розгорнула заповнений бланк і здивовано почала вивчати його.
– Єршов Микита Кирилович, дивно, бувають збіги імен, – подумала про себе жінка.
Вона була одружена з Єршовим Кирилом понад десять років, але дітей вони так і не завели.
Водій, глянувши на листок з адресою, невдоволено пробурчав:
– Це треба на інший кінець міста тягнутися, бував я там кілька разів. Загалом ніякої дороги немає!
Вони мовчки приїхали за вказаною адресою і лікарка піднялася сходами на другий поверх. Її зустріла молода жінка, обличчя якої чомусь здалося Альбіні Олександрівні знайомим.
– Слава богу ви швидко дісталися, – промовила мати хворої дитини – а то ми з чоловіком турбувалися, що доведеться довго чекати. У реєстратурі сказали, що усі лікарі на викликах!
– Моя зміна закінчилася, але як бачите я тут, – втомлено відповіла Альбіна Олександрівна – де наш пацієнт?
– Ось, будьте ласкаві! – жінка провела її коридором до дитячої кімнати.
У ліжку лежав блідий темноволосий хлопчик у яскравій кольоровій піжамі та теплих товстих шкарпетках. Він з деяким страхом подивився на жінку.
– Доброго дня, Микито, Як справи? – посміхнулася Альбіна Олександрівна – на що скарги? – Звернулася вона до матері хлопчика.
– У нього другий день кашель і температура різко підскочила сьогодні до 38,5, – сказала жінка, спостерігаючи за тим, як лікар прослуховує дитину.
– Треба подивитись йому горло!
Альбіна Олександрівна обережно помацала пацієнта.
– Так так лімфовузли трохи збільшені, чи можете принести чисту столову ложку? – Попросила вона жінку.
– Зараз, – відповіла та і покликала когось – дорогий, ти можеш принести чисту столову ложку, Микиті треба горло подивитись!
Буквально за кілька секунд увійшов чоловік у кухонному фартуху і простяг ложку Альбіні Олександрівні. Зустрівшись з ним очима, лікарка завмерла. На неї в повній розгубленості дивився її власний чоловік Кирило Єршов, який учора повідомив, що сьогодні виїжджає у відрядження на 3 дні. Здригнувшись від несподіванки, Альбіна Олександрівна взяла ложку та уважно оглянула дитину, на ходу пояснюючи батькам, що робити.
– Я зараз зроблю призначення! – Промовила лікар абсолютно спокійним голосом – якщо температура не спаде в найближчі два дні, доведеться робити уколи! Обов’язково рясна тепла питво, частіше провітрюйте кімнату, тут дуже душно!
Вона сіла за стіл, швидко виписала призначення та, попрощавшись, поїхала. Щойно жінка переступила поріг своєї квартири, як їй почав надзвонювати чоловік. Подивившись на номер, Альбіна Олександрівна скидала дзвінок. Вона сиділа в повній прострації, згадуючи минулий вечір.
Як так?! Невже її Кирило так спокійно брехав їй усі ці роки. Вона дуже хотіла дітей, але чомусь не виходило. Значить проблема була в ній, раз у її чоловіка з іншою жінкою таки народилася дитина.
Наступного ранку примчав сам Кирило. Побачивши безпристрасне обличчя дружини, він винувато опустив голову, потім глянув на неї.
– Альбіночко, я давно хотів тобі сказати, – нерішуче почав він, але та, помахаючи руки, зупинила його.
– Навіщо? – Запитала вона – ти тільки поясни мені одну річ, навіщо ти мені брехав всі ці роки?
– Не міг сказати! Я любив тебе, але я також люблю і матір моєї дитини! – Видавив Кирило – у нас з тобою стільки років не було дітей!
Виявилося, що під час чергового корпоративу Кирило випивши зайвого і почав загравати зі своєю новенькою колегою Оксаною. Після вечірки обидва поїхали до неї та вірний чоловік залишився на ніч. Вранці придумав відмовку, що заснув у друга, порядно перебравши. Незабаром колега повідомила, що чекає на нього дитину, і Кирило раптом зрозумів, що давно хотів цього. Він не міг ні дружину покинути, ні розлучитися з матір’ю свого майбутнього малюка. Він отримав підвищення і сказав Альбіні, що частіше їздитиме у відрядження. З того часу й повелося, що він став жити на дві родини, старанно приховуючи від дружини своє друге життя.
Вислухавши його розповідь, Альбіна довго мовчки
