Сталася ця подія навесні 1994 року. Молодий американець на ім’я Роналд Опус вирішив накласти на себе руки. У передсмертній записці було написано, що він, Роналд, пішов на цей крок через фінансові труднощі та нерозуміння батьків.
Після написання цього послання містер Опус заліз на підвіконня і кинувся з дев’ятого поверху. Малоймовірно він зробив би це, якби знав, що мийники вікон, що працювали того дня в будинку, натягнули на рівні сьомого поверху страхову сітку. Так що, пролетівши два поверхи, Опус просто впав би на пружну сітку з мокрими штанами, але цілком живою. Але тут втрутився фантастичний випадок. Просто-таки фатальне невдачу!
Коли Роналд пролітав повз вікно восьмого поверху, у його голову з кімнати потрапив заряд дробу, випущений мешканцем на восьмому поверсі. Поки поліція діставала труп із сітки й встановлювала особу покійного з майже повністю знесеною пострілом головою, детективи вирішили, що стріляли — треба звинувачувати у ненавмисному вбивстві.
Адже якби він не постріл, Роналд Опус залишився живим, впавши на сітку.
Подальший розгляд виявив нові факти. Виявилося, що старий стріляв у свою дружину, але не влучив, і заряд потрапив у вікно. Отже, майнуло у детективів, треба коригувати звинувачення — до ненавмисного вбивства додати замах на вбивство (дружини). Просто в моменти гніву та сварок із дружиною він завжди хапав зі стіни незаряджений дробовик і робив «контрольний постріл» — лякав дружину клацанням курка.
Це було вже сімейним ритуалом. За твердженням подружжя дробовик завжди висів на стіні і ніколи ніким не заряджався. Отже, відповідно до американських законів, звинувачення у ненавмисному вбивстві тепер лежало на тому, хто таємно зарядив дробовик. Хто?
З’ясувавши, що вільно увійти до кімнати задерикуватого подружжя міг лише їхній син, поліцейські детективи зв’язалися з його другом і з’ясували багато цікавого.
Знаючи, що батько часто загрожує матері зброєю, що висить на стіні, син таємно зарядив її, сподіваючись, що при першому скандалі той застрелить матір, а сам потрапить за ґрати. Проте останні кілька тижнів подружжя жило на диво мирно, чим невимовно засмучували невдалого месника. Де він, цей підонок? “Як де?
– здивувався старий. — Син живе поверхом вище…» Так, шуканим сином виявився сам… Роналд Опус! Це він зарядив дробовик, а коли помста не вдалася, у розпачі викинувся з вікна. І був застрелений своїм же зарядом. Своїм батьком, якого хотів засадити до в’язниці. Самогубство відбулося, хоч і не зовсім так, як цього хотів Опус… Хоча вся ця історія і схожа на вигадку, вона є реально зафіксованим фактом.
