Один чоловік працював і збирав гроші все своє життя.
Він був справжнім скнаром і любив гроші так сильно, що захотів забрати їх із собою на той світ.
Перед смертю він сказав своїй дружині: Коли я помру, я хочу, щоб ти взяла всі мої гроші і поклала їх у коробку зі мною. Я хочу взяти всі свої гроші у потойбічний світ».
Він узяв із дружини слово, що вона так і зробить. Та присягнула йому, і ось настав день, коли він помер.
Скнара вже лежав у труні, а дружина сиділа поруч із їхнім найкращим другом.
Коли церемонія закінчилася, саме перед тим, як трунарі збиралися закрити труну, дружина сказала:
«Почекайте хвилину!», дістала невелику коробку і поклала її до чоловіка.
«Я сподіваюся, що ти не настільки збожеволіла, щоб покласти всі гроші туди до цього скупого старого?», – сказала подруга.
«Я обіцяла, я зразкова християнка і не можу брехати. Я обіцяла йому, що покладу всі гроші до нього в труну».
«Звичайно, – сказала дружина. – Я зібрала всі його гроші, поклала на свій рахунок, а йому виписала чек. Хай переведе в готівку, коли йому знадобиться!».