Малюнок допоміг їй повернутися до життя!
Історія Сюзанни Калахан нагадує сценарій фільму жахів. Тільки сталася вона насправді.
Життя йшло повним ходом: 24-річна журналістка отримала престижну роботу, зустрічалася, настрій, гнів, сміх, негативні та позитивні емоції ніби разом вийшли з-під контролю. Ночами не спалося.
Спочатку родичі подумали, що в ліжку дівчини завелися клопи, через які вона постійно схоплюється ночами. Але жодних комах виявлено не було. Поступово Сюзанна ставала все більш і більш летаргічною, друзі перестали її впізнавати. Коли у дівчини почалися судоми, швидка відвезла її до шпиталю.
Там все лише погіршилося. Судячи з медичних записів, Сюзанна перетворилася на агресивного монстра: намагалася атакувати медсестер і навіть своїх родичів, робила спроби втекти зі шпиталю. Серед досвідчених лікарів, які діагностували дівчину, на щастя, виявився Сохіл Наджар.
Замість того, щоб змушувати свою пацієнтку проходити через дорогі процедури МРТ та нескінченні аналізи, він просто попросив її намалювати годинник.
Усі цифри малюнку Сюзани перебували з правого боку, що вказувало на фізичну причину мозкових порушень. Діагноз більше не викликав сумніву: Анти-NMDA-рецепторний енцефаліт. Якби не своєчасні дії доктора Наджара, Сюзанна, швидше за все, впала б у комусь чи померла.
Через місяць дівчині вдалося відновитися, після чого їй важко вдавалося згадати себе в шпиталі: «Більшу частину всього того, що трапилося, я просто не пам’ятаю. Мені доводиться судити лише з медичних записів, інтерв’ю з моїми родичами, молодою людиною та медперсоналом. Я вирішила відновити все, що сталося за цей місяць, за допомогою моїх журналістських навичок».
Дівчина написала книгу «Brain on Fire» (укр. — Мозок у вогні), за якою цього року знімають фільм.
P.S. Іноді ми забуваємо, наскільки насправді близькі здоровий розум і божевілля, щастя і біль, життя і смерть. Розділити їх здатна одна секунда.
На щастя, Сюзанні, переступивши небезпечну грань, за допомогою компетентних лікарів вдалося зробити крок назад і повернутися до нормального життя.
